Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради

У переддень Різдва Христового до Житомира привезли Різдвяного Дідуха

06.01.2021
У переддень Різдва Христового до Житомира  привезли Різдвяного Дідуха

Сьогодні, 6 січня, у Житомирі встановили Різдвяного Дідуха, якого виготовили у м. Рівне. Ініціатива зі встановлення у Житомирі одного із символів Різдва Христового належить небайдужим житомирянам-благодійникам та має на меті відродження українських народних традицій. Спочатку Дідуха розмістили на головній пішохідній вулиці нашого міста – Михайлівській, біля Житомирського академічного обласного театру ляльок, а потім перевезли до Свято-Михайлівського кафедрального собору. Виготовлений Дідух із жита, його висота разом із зіркою більше 3-х метрів. Різдвяний Дідух стоїть на трьох ногах, які творять конусну форму, та має чотири канонічних рівні. Вінчається Дідух дванадцятикутною зіркою – символом Творця.

Як відомо, Дідух - символ урожаю, добробуту, багатства, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. Традиція Дідуха сягає дохристиянських часів.  Існують дві версії, чому 6 січня із першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату «хлібне дерево». За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай - це було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп. Або кажуть ще, коли ІсусХристос народився в стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи. Звідтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити на чільному місці у кутку Дідух - символ затишку та тепла. Дідух ставили на найпочесніше у хаті місце - під образами.

Довідково: За ініціативи Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Рівненської області, у січні 2020 року на центральній площі Рівного було встановлено величного Дідуха висотою 4,3 метри. 23 січня 2020 року Товариство урочисто передало величного Дідуха, який стояв на майдані Незалежності у Рівному, на постійне експонування до Національного центру народної культури у м. Києві – музею Івана Гончара.

У Товаристві наголошують на шанобливому становленні до дідухів та застерігають:

  • Дідуха після Коляд не можна спалювати чи нищити;
  • утилізація старих дідухів (яким більше 10-12 років і які втратили якість) має свої правила (прикопування в землю і інше), які варто виконувати.