Сайт працює у тестовому режимі. Стара версія сайту доступна за посиланням old.zt-rada.gov.ua

«Майстерня міста» - це майданчик для дискусії між владою та громадою» - Марк Шваде

20.06.2017

Ключовими проблемами Житомира, на думку містян, є проблеми у сфері культури та житлово-комунального господарства. Такі висновки можна зробити після аналізу результатів дослідження експертної групи проекту «Інтегрований розвиток міст України», проведеного на минулому тижні в рамках «Майстерня міста». Група експертів протягом 4 днів працювала у мікрорайонах міста та спілкувалась із житомирянами, аби визначити ключові проблеми та переваги Житомира.

Ці статистичні дані дають нам можливість побачити, що найбільше хвилює житомирян, та куди має звертати більше уваги влада у своїй роботі.

Цей метод роботи, партисипація (від англ. “participation” – участь, залучення– авт.), дає можливість залучати громадськість до процесу вироблення владних рішень, є незвичним як для посадовців, так і для громадян. Крім того, партисипація є ключовим методом у розробці стратегічного планування розвитку міста.

Всі ці новації, у роботі житомирських посадовців, намагається привити німецький експерт Марк Шваде. Він працює в проекті «Інтегрований розвиток міст України», що впроваджується  Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ в якості наукового консультанта. Експерт має значний досвід у розробці стратегій розвитку міст і сьогодні, спільно із фахівцями міськради, готує концепцію інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року.

Ми зустрілись для інтерв’ю із Марком Шваде після «Майстерні міста». Завжди усміхнений іноземець згодився на інтерв’ю із двома пакунками величезних таблиць, які Марк завжди бере з собою на робочі групи, ми влаштувались у внутрішньому дворі міської ради. На розмову 30 хвилин, день розписаний по-хвилинах, розпочали із «Майстерні міста».

«Майстерня міста» - це проект комунікації між владою та громадою. Чи досягли поставленої мети на «Майстерні міста»?

Метою майстерні було повідомити мешканців, що проект інтегрованого розвитку міста активно впроваджується в життя. Та проінформувати людей про перші результати і долучити їх до участі. Ця концепція визначає напрямки розвитку міста, аж до 2030 року. А це означає, що ми тут приймаємо рішення, яке впливає на розвиток Житомира, на проекти, які мають бути реалізовані. І це перший крок – ми хотіли винести цю дискусію про майбутнє Житомира за стіни адмінбудівель, щоб обговорення відбувалось із населенням про те, що хотіли б бачити жителі, як це має відбуватися. Це була відкрита дискусія. «Майстерня міста» - це майданчик для дискусії між владою та громадою».

Чому це так важливо?

Це важливо, тому що думка посадовців та незалежних експертів може набагато відрізнятись від думки мешканців. Крім того, те що ми плануємо – повинно використовуватись людьми. І житомиряни мають із радістю приходити в ті місця, які ми хочемо для них зробити, і ці місця повинні бути живими, люди повинні проживати їх. Як я можу планувати, що потрібно підліткам, пенсіонерам, людям із особливими потребами, якщо я навіть не питаю їх, що їм потрібно.

Тому функція «Майстерні міста» - показати, що про проблеми міста можна відкрито та публічно говорити із посадовцями. А для нас та влади міста – це добре, адже люди знайомляться, обмінюються ідеями та долучаються до співпраці із владою. У Німеччині такі обговорення мають важливе значення і відбуваються регулярно, тому ми плануємо проводити у Житомирі ще декілька таких заходів, у цьому форматі. Ми будемо йти до мешканців у мікрорайони і на місці обговорювати їх проблеми. І тут не має бути злого умислу, що міська влада не знає, що робити у тому чи іншому мікрорайоні, адже краще житомирян ніхто не знає, що там робити.

«Майстерня міста» тривала 6 днів, було зібрано сотні анкет та пропозицій житомирян, зараз триває їх аналіз. Як потрібно використати ці дані?

Ці дані потрібно врахувати в роботі наших експертів, і сьогодні (19 червня – авт.) ми вже говорили, що варто долучити ці пропозиції та інформацію до досліджень по окремим темам, і позначити їх окремим кольором, щоб можна було побачити – це придумали експерти, це вказали громадяни.

Крім того ми маємо всі ці дані запротоколювати, систематизувати їх та передати міській владі, аби міський голова із ними ознайомився. І тут настає критичний момент. Ми маємо показати, що думка кожного має визначальне значення для планування інтегрованого розвитку міста. І що ці ідеї серйозно сприймаються, принаймні були опрацьовані. І, можливо, певні проблеми, які були зібрані під час «Майстерні міста», повинні бути вирішенні вже зараз. І це буде показово.

Така робота над помилками для українських посадовців не є характерною. І дуже часто ми маємо проблеми саме на етапі врахування пропозицій громади, або коли один департамент щось робить, а всі інші про це не знають. Чи може бути причиною такої ситуації не кваліфікованість посадовців?

Дуже часто один департамент починає проект і потім має виносити його на дискусію. І от це у вас ще не дуже добре засвоєно, коли під час дискусії, на яку збираються усі департаменти, для того аби вияснити, де є критичні місця та перетинаються чиїсь інтереси, потрібно завчасно ці проблеми знайти і почати вирішувати. А потім уже варто запитати у населення, якої вони думки стосовно цього питання.

Житомир належить до 4 міст, які реалізовують пілотні проекти  створення стратегії «Інтегрованого розвитку міста», тому влада повинна запропонувати зразок цієї роботи іншим містам. Тому говорити, що це непрофесіоналізм не можна. Тут важливо навчитись працювати по-новому, і важливо навчитись співпрацювати один із іншим. Тому добре, що представили проект на «Майстерні міста», адже ми отримали значний фідбек (від англ. “feedback” – зворотній зв’язок – авт.).

Дуже важливо, щоб цей фідбек був врахований у процесі формування стратегії інтегрованого розвитку. Потрібно, аби представники всіх департаментів зібрались на своєрідну робочу групу і обговорили ці пропозиції людей і відкоригували всій проект.

Думку людей враховують дуже проблемно. А як із Вашими пропозиціями та порадами? Чи не сприймають Вас, як шкільну вчительку, якій покивали головою і роблять далі по-старому?

По-різному. Ми пілотний проект, і ми маємо показувати іншим, як співпрацюємо та спілкуємось між собою та із громадськістю. І потрібно мати хоробрість публічно вказати на помилку чи озвучити протилежну думку. І це потрібно робити зараз, бо коли буде прийнятий документ буде пізно вносити свої пропозиції.

У Житомира є визначена візія: «Житомир – зелене, безпечне, спортивне місто, в якому гармонійно поєднуються сучасний дизайн та природні ландшафти. Місто, в якому народжуються та зростають генії. Центр ремесел, підприємництва та органічної продукції, Євразійський транспортно-логістичний хаб. Місто, яким пишаються та захоплюються». Чи сходяться візія із тими напрацюваннями групи інтегрованого розвитку міста, які вже є?

Перед тим, як починати планування інтегрованого розвитку ми повинні бачити куди має рухатись місто, повинна бути загальна концепція. Візія, яка зараз визначена у місті, вона є першим орієнтиром для нас. Далі ми маємо питання: для яких цільових груп ми запланували працювати? Які мають бути «стовпи» міста, аби воно мало змогу розвиватись надалі?

Ми маємо говорити про молодь, студентів, молодих сімей, які повинні залишитись тут, навчатись тут, і сучасні підприємства, які мають обрати Житомир для себе. І це відповідає, тому що сформульовано в концепції візії Житомира. І цілком нормальним є процес, коли деталізуються шляхи досягнення цієї візії, реалізації її. Через те, що ми спілкуємось із експертами, через спілкуванням із громадськістю. І як наслідок в деяких місцях ця візія може бути відкоригована. Це нормальний робочий процес. Планування по колу – спочатку ідея, далі обговорення і коригування, потім знову: ідея, обговорення та коригування.

Дякую!

Нагадаємо, що робоча група проекту «Інтегрований розвиток міст України» у місті Житомир складається із фахівців виконавчих органів міської ради та незалежних експертів, які працюють з 2016 року над концепцією розвитку міста до 2030 року. До кінця цього року робоча грума має сформувати концепцію інтегрованого розвитку Житомира.