13 лютого - День пам'яті учасника АТО Лаговського Віктора

Море... Воно бавило Віктора з раннього дитинства. Стати моряком, піти по слідах прадідів - його найзаповітніша мрія.

 Віктор ріс розумним, талановитим і слухняним сином. «Мене часто викликали до школи, - згадує мама Розалія Віцентіївна, - але жодного разу не для зауважень - лише, щоб отримати подяку за сина чи похвальний лист».

У дитинстві в нього було два захоплення - фото і техніка. Взагалі, у Віті були золоті руки: за що б не взявся, усе вдавалося.

Мрія - мрією, але не пов’язав своє життя Віктор з морем, хоч і закінчив «морехідку», ходив у плавання. Та не зміг без коханої дружини, рідних синочків Анатолія та Ярослава, своєї України.

Дружина Ольга Василівна зі сльозами на очах згадує: «Я втратила крила, найголовнішу опору у своєму житті. Світ на­шої любові по вінця був наповнений радістю, щастям, благо­получчям. У сім’ї завжди панували кохання, взаєморозуміння, взаємопідтримка».

«Такого господаря, майстра та сім’янина, як Віктор, - го­ворять сусіди, - важко знайти у всій окрузі.»

Він любив життя, своїм синочкам передавав ази майстерності, таємниці гарного господарювання і любов... найперше, любов до рідної землі.

Сім'я, родина для Віктора були найсвятішою цінністю, то ж намагався уберегти найдорожчих людей від будь-якої непри­ємності, будь-яких негараздів. Не сказавши родині жодного слова, Віктор Анатолійович просто пішов захищати Україну. Його останні слова «хто, якщо не я?» назавжди закарбувалися у пам'яті дружини.

Воював Віктор у складі батальйону патрульної служби мі­ліції особливого призначення «Артемівськ».

Загинув Віктор Анатолійович Лаговський 13 лютого 2015 року під час виконання бойового завдання - виводив з насе­леного пункту Октябрське в районі м. Дебальцеве Донецької області поранених 40-ї бригади. До квітня 2015р. його вважа­ли безвісти пропалим. Лише у квітні був упізнаний за резуль­татами експертизи ДНК.

Загинув Герой, рятуючи життя іншим. захищаючи рідну Україну.

Герої не вмирають!

Довідково:

Дата народження: 30.07.1964р.

Місце народження: с. Чміль Ємільчинського р-ну, Житомирської обл.

Нагороди: орден «За мужність»

ІІІ ступеня (посмертно)