Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Про незвичайні родини, де виховуються діти, що втратили батьків, а також ті, яких їх біологічні батьки позбавили батьківської уваги і турботи, розповідаємо сьогодні, 8 липня, у День родини в Україні.
На сьогодні у Житомирі є 6 таких великих родин, де виховується 42 дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування… зі своїми спогадами та переживаннями, втратами та мріями… Бути батьками для таких дітей – значить завоювати їхню довіру та прихильність, стати для них вірними друзями. Три великі родини з найбільшим досвідом - Коберник-Круглова, Добржанських та Твердих - зголосилися розповісти нам, як це – дарувати родинне тепло та батьківську турботу діткам, на долю яких випали складні випробування.
«Ми відчуваємо відповідальність перед Богом і людьми за долю дитини…»
Дитячий будинок сімейного типу родини Коберник-Круглова відчинив свої двері у грудні 2006 року. З того часу подружжя Наталія та Володимир стали батьками для 24 дітей з непростою долею.
Перші сім діточок, які були сиротами та потребували турботи, прийшли в цю родину з інтернатного закладу, в якому працювали батьки-вихователі. Ці діти давно виросли та достойно живуть своїм дорослим життям.
«17 дітей пішли вже в доросле життя, закінчили навчальні заклади, створили свої сім’ї та подарували нам одинадцять внуків, - ділиться Наталія Коберник. - Дякуємо долі та Богу, що подарував нам таке яскраве та незвичайне життя!»
На сьогодні в родині проживає семеро дітей: найстаршому – 22 роки, наймолодшому – 7.
Батьки-вихователі зізнаються, що за чотирнадцять років довелося пережити різне: були труднощі та перемоги, горе й радість, сміх та сльози, досягнення та хвилини розчарування… Та попри все, вони переконані: кожна дитина прекрасна по-своєму і заслуговує на родинне тепло та батьківську любов. Тут пишаються дітьми, люблять та цінують, створюють всі умови для розвитку… «На нас, батьків-вихователів, - повна відповідальність перед Богом і людьми за долю дитини…Коли розумієш, що ти єдиний в світі, до кого дитинка може звернутися про допомогу або пораду, тоді вже і перестаєш належати самому собі…
.jpg)
ФОТО із сімейного архіву родини Коберник-Круглова
«Нас зворушила історія однієї родини, де п’ятеро діток, віком від з 1 до 6 років залишились без батьківського піклування. Їм треба була сім'я , яка б забрала їх під своє крило… всіх разом, не розлучаючи по сиротинцях… Це рішення і стало доленосним...» Та дівчинка, яка була тоді однорічним малям, сьогодні - чотирнадцятилітня красуня.
ДБСТ родини Добржанських функціонує з 2007 року. За 13 років подружжя Людмила та Ігор стали батьками для 11-х дітей.
«Наші діти навчаються в вишах України - Житомирському університеті ім. Івана Франка, Острозькій академії, є плани вступати в столичний вуз та здобути фах за дизайнерською спеціальністю», - говорить Людмила Добржанська.
На сьогодні в родині виховується семеро дітей, віком від 14 до 19 років
У цій сім'ї виростали спортсмени зі спортивного туризму, спортивно-бального танцю, з футболу, а також творчі натури з художніми та музичними здібностями. Тут пишаються досягненнями вихованців і переконані: потенціал є абсолютно у кожного, головне - розкрити здібності…
«Подарувати щасливе дитинство дітям, які з різних причин залишились без батьків, - дуже відповідальна та нелегка справа, інколи навіть невдячна, але, беззаперечно, дуже важлива», - говорить Людмила.
Батьки-вихователі кажуть: зерна такої праці обов’язково проростають і дають свої плоди, адже найголовнішим є те, що діти знають, як це – бути сім’єю, піклуватися одне про одного, створювати домашній затишок, а також мають приклад, як будувати чесне й порядне життя.
.jpg)
ФОТО із сімейного архіву родини Добржанських
«Наші дорослі діти подарували нам прекрасних онуків. Найбільше за все ми хочемо, щоб вони всі були здоровими та щасливими, а також берегли найцінніше – свої сім’ї…»
Олена та Ігор Твердих прийняли рішення стати батьками для дітей, про яких не могли потурбуватися біологічні батьки, 14 років тому, коли Олена працювала в інтернатному закладі. «Працюючи в сиротинці, я зрозуміла, що дуже хочу обігріти дітей, які залишилися без батьківської опіки, дати їм тепло та любов», - згадує Олена Тверда і додає: «Картина, коли ми забирали перших сімох дітей з інтернату ще й досі стоїть перед очима…А ще сльози тих діточок, які проводжали нас і так хотіли, щоб і їх забрали у щасливе життя..»
Перші такі дітки, які 14 років тому прийшли в цю родину, були приблизно одного віку. Сьогодні ж тут виховується семеро різновікових дітей: найстаршій – 18, найменшому – 9.
«Діти виростали та йшли в самостійне життя, до нас приходили та приходять інші вихованці. За ці роки ми стали батьками для 20 дітей….» , - зазначає подружжя.
Найголовнішим у родинних стосунках тут вважають любов та повагу, а важливим ключем у розкритті дитячих сердець - відкритий діалог з дитиною.
ФОТО із сімейного архіву родини Твердих
Інформаційна довідка:
Перші дитячі будинки сімейного типу у Житомирі були створені у 2006 році. Тоді ж, у жовтні-грудні 2006 року, отримали статус батьків-вихователів родини Твердого Ігоря Олександровича та Твердої Олени Володимирівни, які пройшли курс навчання (нині виховують 7 дітей), Добржанського Ігоря Станіславовича та Добржанської Людмили Іванівни (виховують 7 дітей), Рудика Сергія Олександровича та Рудик Світлани Анатоліївни (зараз виховують 8 дітей), Круглова Володимира Станіславовича та Коберник Наталії Анатоліївни (тепер виховують 7 дітей).
В січні 2018 року був створений дитячий будинок сімейного типу родини Лук’янчук Ірини Миколаївни, в якому виховується п’ятеро дітей, позбавлених батьківського піклування.
В липні 2019 року на базі прийомної сім’ї Погорільчуків Станіслава та Олени був утворений дитячий будинок сімейного типу. В родині Олени Іванівни та Станіслава Йосиповича отримали батьківську увагу і турботу восьмеро дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.