Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради

Кожна дитина повинна мати родину

18.08.2017
Кожна дитина повинна мати родину

Яке це щастя виховуватися в родині, коли є батьки! І яке це страшне випробування для дитини, позбавленої родини! Про те як надати сімейне тепло, любов, затишок, підготувати до самостійного життя дитину, яка залишилася без родини, в інтерв’ю з начальником Служби у справах дітей Житомирської міської ради Ольгою Біблою.  

Щастя дитини – що особисто для Вас це значить?

Більшості дітей в Україні пощастило народитися в повній сім’ї, де є мама і тато. Когось виховували лише мама чи тато. Хтось з дітей, на жаль, сім’ї був позбавлений повністю.

А є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трохи підріс, набув свого життєвого досвіду, набив своїх "гуль", натерпівся образ або навіть зневірився у тому, що на світі є добрі і люблячі дорослі.

Ми розуміємо, що дитина щасливою буде лише в сім'ї, тому намагаємося зробити все можливе аби знайти їй родину.

Щастя дитини – жити в родині.

Які форми сімейного виховання у Житомирі є прийнятними для дітей, які залишилися без родини?

Однією із форм сімейного виховання є прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу. Науковці зазначають, що прийомна сім’я, має глибокі історичні корені в Україні, які частково за різних причин були втрачені.  

Станом на 1 серпня 2017 року в м. Житомирі нараховується 5 дитячих будинків сімейного типу та 14 прийомних сімей в яких виховується 57 дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Такі сім'ї фактично допомагають державі виховувати дітей‑сиріт не в інтернатах, а в кращих, сімейних умовах. Відповідно, держава призначає сім'ї допомогу на утримання дітей, грошове забезпечення прийомним батькам та батькам-вихователям, а також надає соціальний супровід (постійну консультативну допомогу від соціального працівника). Діти в прийомній сім'ї та дитячому будинку сімейного типу зберігають статус дітей‑сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування та всі пільги, призначені державою такій категорії дітей. Також за дітьми зберігається право на аліменти, пенсію інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу.

Прийомні діти та діти-вихованці проживають і виховуються у прийомній сім'ї або дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18‑річного віку, а в разі навчання у професійно‑технічних, вищих навчальних закладах I‑IV рівнів акредитації ‑ до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

А в чому різниця прийомної сім’ї від дитячого будинку сімейного типу?

Прийомна сім'я ‑ це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у  шлюбі,  яка  добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4  дітей-сиріт  та  дітей, позбавлених батьківського піклування.

          Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Проживає така сім’я в індивідуальному  житловому  будиноку  або  багатокімнатній квартирі, яка надається органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу.

Чи одержують прийомні батьки та батьки-вихователі кошти на утримання дітей?

Так, у розмірі двох прожиткових мінімумів на одну дитину. Також прийомні батьки та батьки-вихователі одержують грошове забезпечення за надання соціальних послуг з виховання та догляду за дітьми.

Чи є вікові обмеження для батьків?

Влаштування дітей у проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів, прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі діти досягли віку вибуття з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім'я чи дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками пенсійного віку, але не більше, ніж протягом п'яти років.

Хто не може стати прийомними батьками та батьками-вихователями?

Прийомними батьками та батьками-вихователями не можуть бути особи:

1) визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

2) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

3) звільнені від повноважень опікуна, піклувальника в разі невиконання покладених на них обов'язків;

4) які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико‑соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

5) які проживають на спільній житловій площі з членами сім'ї, які мають розлади здоров'я, що можуть негативно вплинути на здоров'я прийомної дитини (зокрема, з членами сім'ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ‑ інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

7) які не пройшли курс підготовки кандидатів у прийомні батьки чи батьки-вихователі;

8) які мають середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім'ї менший, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму, встановлений законодавством.

Чи навчання є обов'язковою умовою для створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу?

Так. Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками чи батьками-вихователями, в обов'язковому порядку мають пройти курс навчання, організований обласними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо. Також не рідше, ніж раз на два роки, організовуються навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного потенціалу.

 І останнє запитання. Куди потрібно звернутися, щоб отримати детальну консультацію щодо порядку утворення прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу?

Якщо Ви бажаєте взяти на виховання дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, підтримати її, надати сімейне тепло, любов, затишок, підготувати до самостійного життя, зверніться в службу у справах дітей Житомирської міської ради для отримання детальної інформаціїї (м.Житомир, майдан імені С.П.Корольова, 4/2, кабінет №126, 127, тел.: 48-11-95).

Дякуємо за інтерв’ю.