Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради

Способи та критерії розподілу житла

05.02.2020

Питання взяття громадян на квартирний облік, які потребують поліпшення житлових умов і надання громадянам у користування жилих приміщень регулюються Житловим кодексом Української РСР, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 № 470 (далі-Правил), а також постановою Житомирської обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок від 07.01.1985 № 4 «Про ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в області».

ВАЖЛИВО ЗНАТИ:

Постановою виконавчого комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 07.01.1985 року «Про ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в області» встановлено:

  • мінімальний рівень забезпеченості жилою площею на одного члена сім’ї6 кв.м.(застосовується при постановці громадян на квартирний облік);
  • рівень середньої забезпеченості жилою площею в м. Житомирі 7,5 кв.м. на одного члена сім’ї (застосовується при надання громадянам жилої площі);
  • ​термін постійного проживання та реєстрації в м. Житомирі - не менше 3 років.

Згідно зі статтею 47 Житлового кодексу України нормажилої площі на одну особу в Україні становить13,65 кв.м. (застосовується при надання громадянам жилої площі).

Статтею 32 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу у передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.
Статтею 35 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування,відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок  вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів, не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту  погіршення житлових умов.
 Працездатні особи, які не займаються суспільно корисною працею не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов.

За яких умов громадяни можуть стати на квартирний облік за місцем проживання у виконавчому комітеті Житомирської міської ради

Пунктом 15 Правил передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни (п. 13 Правил), які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання в даному населеному пункті (м. Житомир – 3 роки).
Вимоги, щодо тривалості проживання у м. Житомирі (3 роки) не поширюються на внутрішньо переміщених осіб та громадян, які користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень (пункти 44, 46 Правил).
При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і мають реєстрацію місця проживання у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (3 роки), крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків, а також внутрішньо переміщених осіб з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок  війни, визначені в пунктах 11-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

За яких умов громадяни визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов

Пункт 13 Правил передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

  1.  забезпечені жилою площею нижче мінімального розміру - 6 кв.м. на кожного члена сім’ї;

  2. які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР і Держбудом УРСР;

  3. які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР;

  4.  які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

  5. які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

  6. які проживають у гуртожитках;

  7. які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

  8. внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 11-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих,визначені абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

      Хто користується правом першочергового одержання житла

Пунктом 44 Правил передбачено, що у першу чергу жилі приміщення надаються:

  1. Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;

  2. особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затвердженому Міністерством охорони здоров'я СРСР за погодженням з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях та ВЦРПС;
    2.1. особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
    2.2. медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;

  3. учасникам бойових дій та учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи виконання обов'язків  військової служби, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік;

  4. інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числа військовослужбовців;

  5. особам, які стали інвалідами I і II груп у зв'язку з виконанням державних або громадських обов'язків, виконанням обов'язку громадянина  СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку;

  6. сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку;

  7. сім'ям осіб, які загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку. До членів сімей осіб, вказаних у підпунктах 6 і 7 цього пункту, належать ті, хто перебував разом з ними на квартирному обліку. Якщо ці особи на обліку не перебували, членами їх сімей визнаються ті, хто проживав разом з ними на день загибелі; подружжя, що вдруге не одружилося; діти, які не мають своєї сім'ї, або хоч і мають свою сім'ю, але стали інвалідами до досягнення повноліття; батьки; утриманці загиблого, яким призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника;

  8. робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва. Тривалість часу сумлінної роботи на даному підприємстві, в організації, що дає право на одержання жилих приміщень у першу чергу, встановлюється (залежно від місця перебування на квартирному обліку) трудовим колективом підприємства, організації або спільним рішенням виконавчого комітету місцевої  Ради народних депутатів і ради профспілок, але не може бути менше 20 років. У колективному договорі може бути передбачено надання жилих приміщень у першочерговому порядку новаторам і передовикам виробництва, вказаним у пункті 14 цих Правил;

  9. матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня";

  10. багатодітним сім'ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей) і одиноким матерям. Вказані сім'ї не втрачають права першочергового одержання жилих приміщень і у випадку,  коли  після взяття сім'ї на квартирний облік діти досягнуть повноліття;

  11. сім'ям при народженні близнят;

  12. учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних учбових закладів;

  13. особам, які проживають у ветхих будинках,  що не підлягають капітальному ремонту;

  14. іншим громадянам у випадках, передбачених законодавством України.

Хто користується правом позачергового одержання житла

Пунктом 46Правил передбачено, що поза чергою жилі приміщення надаються:

  1. громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

  2. особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

  3. дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після  завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній  сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого  приміщення;

  4. дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського  піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах,  після досягнення повноліття, у разі коли за висновком медико-соціальної  експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

  5. громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, за неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

  6. особам, які належать до інвалідів війни. Особи, зазначені у цьому підпункті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року;

  7. особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття10);

  8. особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;

  9. членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;

  10. в інших випадках, передбачених законодавством України. 

Кому надається житлова площа, норми надання та вимоги до житлового приміщення, що надається

Відповідно до статті 42 Житлового кодексу Української РСР та пункту 37 Правил жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості(пункт 38 Правил, частина 1 статті 43 Житлового кодексу Української РСР) та з урахуванням наявних пільг (пункт 44, 46 Правил та стаття 45, 46 Житлового кодексу Української РСР).
Відповідно до пункту 53 Правил (стаття 47-48 Житлового кодексу Української РСР) жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв.м. жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в м. Житомирі 7,5 кв.м.
При наданні житла враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі.
Стаття 49 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.
Статтею 50 Житлового кодексу Української РСР визначені вимоги, що ставляться до жилих приміщень, що надаються громадянам.
Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути  благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічних вимогам.
При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя.
Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 54 Житлового кодексу Української РСР.
Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям осіб з інвалідністю і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.

Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:

Пунктом 26 Правил передбачено, що громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, зазначених нище:

  1. поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

  2. виїзду на постійне місце проживання до  іншого  населеного пункту;

  3. припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом   29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР;

  4. засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

  5. подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;

  6. скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

  7. отримання грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.

Пунктом 27 Правил передбачено, що громадяни виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони були необгрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право.

Інформація з питання взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання та отримання житлового приміщення з даного фонду

Чим регулюється дане питання?

Питання постановки на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання громадян та отримання житлового приміщення з даного фонду регулюються Порядком формування фондів  житла для тимчасового проживання та Порядком надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 № 422, якими чітко встановлені порядок, умови та перелік документів які необхідно подати, для розгляду питання щодо постановки на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання та отримання житлового приміщення з даного фонду.
Хто має право на постановку на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання та отримання житлового приміщення з даного фонду? Кому надаються житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ?

          Право на одержання жилого приміщення, віднесеного до фонду житла для тимчасового проживання мають:

  • громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

  • громадянам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення.

  • а згідно з Постановою КМУ від 17.01.2018 № 20, право на одержання такого житла мають і внутрішньо переміщені особи.

         Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються за рішенням виконавчого комітету міської ради громадянам вказаних вище категорій за умови, якщо: таке житло є єдиним місцем проживання, а їх сукупний дохід недостатній для придбання або найму іншого житлового приміщення.

            ВАЖЛИВО ЗНАТИ:

Першочергове право на забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім'ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.
Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших мешканців.
Наймач житлового приміщення зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування житлом, комунальні та інші  послуги за затвердженими в установленому порядку.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання.

         Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживанняє:

  • надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення;

  • підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення;

  • порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання;

  • приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання;

  • інші підстави, встановлені законом.

Щодо взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку, зняття з нього та надання соціального житла для осіб

Питання взяття громадян на соціальний квартирний обік регулюється:

Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо умов забезпечення соціальним житлом внутрішньо переміщених осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 682 Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», рішенням виконавчого комітету міської ради від 17.01.2018 № 38 «Про затвердження Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку, зняття з нього та надання соціального житлового фонду для осіб, які потребують соціального захисту».

Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:

  1. для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;

  2. середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

  3. внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Взяття громадян на соціальний квартирний облік (далі - облік) здійснюється за рішенням виконавчого комітету міської ради за місцем проживання громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) житлових будинків з житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.
Недієздатні громадяни беруться на облік за заявою опікунів або органів опіки та піклування.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, беруться на облік виконавчим комітетом міської ради за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.   


Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:

  1. учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

  2. учасники війни та особи, прирівняні до них законом;

  3. особи з інвалідністю I і II груп (у тому числі взяті на облік внутрішньо переміщених осіб);

  4. особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

  5. Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу";

  6. колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 16 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;

  7. колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;

  8. особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

  9. громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

  10. сім’ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей;

  11. сім’ї, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років або особу з інвалідністю з дитинства I чи II групи;

  12. звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;

  13. сім’ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов’язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;

  14. особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв’язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;

  15. молоді сім’ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім’ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;

  16. сім’ї з неповнолітніми дітьми;

  17. вагітні жінки;

  18. особи, які втратили працездатність;

  19. пенсіонери;

  20.  особи, яким надано статус постраждалих учасників Революції Гідності відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення

Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:

  1. особи з інвалідністю внаслідок війни та особи, прирівняні до них законом, особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;

  2. особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;

  3. колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;

  4. дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;

  5. особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;

  6. особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2;

  7. діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей житла у власності, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, - протягом місяця;

  8. діти з інвалідністю (у тому числі взяті на облік внутрішньо переміщених осіб), які є сиротами або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;

  9. громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;

  10. громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;

  11. громадяни, з якими органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму соціального житла на підставі, визначеній частиною шостою статті 20 цього Закону, але протягом наступних трьох років з дня розірвання договору у них знов виникло таке право;

  12. сім’ї, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей.

Кому надається житлова площа з житлового фонду соціального призначення, норми надання та вимоги до житлового приміщення, що надається.
Житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення безоплатно надається громадянинові та членам його сім'ї, що перебувають разом з ним на соціальному квартирному обліку, за рішенням виконавчого комітету міської ради, у порядку черговості (позачергово, першочергово або в порядку загальної черги) за умови підтвердження громадянином підстав для отримання такого житла.
Житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення надається за такими мінімальними нормами:

  • у соціальних гуртожитках для проживання сімей та одиноких громадян у розмірі 6 кв. метрів житлової площі на одну особу;

  • у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення у розмірі 22 кв. метрів загальної площі на сім'ю із двох осіб і додатково 9,3 кв. метра загальної площі на кожного наступного члена сім'ї.

При наданні соціального житла враховуються нормативи визначені пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877:

  • для проживання у соціальних гуртожитках - не менше ніж 6 кв. метрів житлової площі на одну особу;

  • у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення - 31,5 кв. метра загальної площі на одну особу;

  • додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожну особу з інвалідністю з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

 

Кому надається житлова площа з житлового фонду соціального призначення, норми надання та вимоги до житлового приміщення, що надається

Житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення безоплатно надається громадянинові та членам його сім'ї, що перебувають разом з ним на соціальному квартирному обліку, за рішенням виконавчого комітету міської ради, у порядку черговості (позачергово, першочергово або в порядку загальної черги) за умови підтвердження громадянином підстав для отримання такого житла.
Житлове приміщення з житлового фонду соціального призначення надається за такими мінімальними нормами:

  • у соціальних гуртожитках для проживання сімей та одиноких громадян у розмірі 6 кв. метрів житлової площі на одну особу;

  • у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення у розмірі 22 кв. метрів загальної площі на сім'ю із двох осіб і додатково 9,3 кв. метра загальної площі на кожного наступного члена сім'ї.

При наданні соціального житла враховуються нормативи визначені пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 № 877:

  • для проживання у соціальних гуртожитках - не менше ніж 6 кв. метрів житлової площі на одну особу;

  • у квартирах, садибних (одноквартирних) будинках із житлового фонду соціального призначення - 31,5 кв. метра загальної площі на одну особу;

  • додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожну особу з інвалідністю з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

Зняття громадян із соціального квартирного обліку

Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі:

  1. подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку;

  2. втрати підстав, визначених частиною другою статті 10 цього Закону, що дають право на отримання соціального житла;

  3. виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

  4. одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла;

  5. надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку;

  6. виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік.

Інформація з питаннянадання внутрішньо переміщеним особам в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб

Питання взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб регулюється:

         постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 582 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»

Правом взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб користується:

         внутрішньо переміщена особа за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;

 

         у разі наявності у власності внутрішньо переміщеної особи або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складеного комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за формою згідно з додатком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від                  1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”

         Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають:

         сім’ї внутрішньо переміщених осіб з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.

Важливо знати!

         Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере внутрішньо переміщена особа/сім’я, за такою системою нарахування балів:

         1) пріоритетні критерії (нараховуються на сім’ю за найвищим   показником):

         сім’ї з трьома і більше неповнолітніми дітьми - 27 балів;

         сім’ї з двома неповнолітніми дітьми - 26 балів;

         сім’ї з однією неповнолітньою дитиною - 25 балів;

         сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, - 24 бали;

         сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, - 23 бали;

         сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, - 22 бали;

         2) загальні критерії (нараховуються за наявності підстав):

         сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, - 3 бали на сім’ю;

         сім’ї осіб, визначених абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є внутрішньо переміщені особи, - 2 бали на сім’ю;

         внутрішньо переміщені особи з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей - 1 бал на особу;

         наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, - 2 бали на кожну дитину;

сім’ї з дітьми з інвалідністю - 3 бали на кожну дитину;

         багатодітні сім’ї - 2 бали на сім’ю;

         неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, - 2 бали сім’ю;

         сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, - 2 бали на сім’ю;

         наявність у складі сім’ї осіб, які хворіють на рідкісні (орфанні) захворювання за переліком рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідизації та для яких існують визнані методи лікування, затверджені наказом МОЗ від 27 жовтня 2014 р. № 778, - 2 бали на сім’ю;

         особи з інвалідністю I та II групи з числа внутрішньо переміщених осіб - 2 бали на особу;

         сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2 - 2 бали на сім’ю;

         сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, - 3 бали на сім’ю;

         особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, - 1 бал за одну нагороду;

         сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні тимчасовим житлом від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа внутрішньо переміщених осіб, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, - 2 бали на сім’ю;

         особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб, - 3 бали на особу.

 

         Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

         Внутрішньо перемішена особа в разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо вона не набула іншого місця проживання не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору користування подає заяву уповноваженому органові про продовження договору користування на наступний строк.

         Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщені особи зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.

 

         Підставами для прийняття рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб є:

         отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);

         скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;

         подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання внутрішньо переміщеній особі житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

         систематичне порушення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;

         приведення внутрішньо переміщеною особою та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;

         порушення умов договору користування після застосування до внутрішньо переміщеної особи заходу впливу, визначеного цим Порядком;

         інші підстави, встановлені законом.

Нормативні документи

Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 582
Деякі питання реалізації Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 682
Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»
Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 № 422
Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 № 470
Житловий кодекс Української РСР