Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Євпак Юрій Володимирович народився 18 лютого 1977 року в селі Велика Горбаша Черняхівського району.
Змалечку хлопчика із простої сільської сім’ї батьки вчили поваги до праці, любові до своєї землі, шани до людей. Рідні згадують, як маленький Юрко самотужки навчився майструвати з дерева іграшки, із задоволенням допомагав старшим, був відповідальним учнем у школі, наполегливо займався спортом – кілька років їздив до міста у спортивну школу на тренування у футбольну секцію. Після школи навчався у Головинському професійно-технічному училищі, у 1995 році був призваний на військову службу.
По завершенню служби в армії Юрій працював у пенітенціарній системі Житомирської області, потім служив у військах спеціального призначення (спецназ), мав гарні відгуки від керівництва щодо ставлення до своїх службових обов’язків. Відповідальність – кредо його життя. А ще мріяв про гарну дружину, дітей і обов’язково затишний дім для родини. У 1998 році Юрій став на весільний рушник із коханою дівчиною, через рік у подружжя народилася донечка, а згодом з’явився і синочок.
Зі спогадів дружини та рідних: «Юрій був дуже чуйним, щедрим і добрим чоловіком, любив робити подарунки людям, які були рідними та близькими йому, тішився своїми дітьми, особливо синочком, який росте вражаюче схожим на батька…». Він не встиг здійснити одну з найголовніших мрій свого життя – збудувати власний дім для тих, кого любив найдужче - дружини і дітей.
У березні 2014 року, отримавши повістку про мобілізацію, Юрій, як завжди, відповідальний перед собою і перед Батьківщиною, без вагань пішов її захищати. Служив сержантом 30-ої окремої механізованої бригади, брав участь у бойових діях на Донеччині.
Євпак Юрій Володимирович загинув під час бою в районі села Степанівка Шахтарського району Донецької області. Орденом «За мужність» III ступеня був нагороджений посмертно.
Герої не вмирають!