Земельний податок

Головне управління ДФС у Житомирській області звертає увагу фізичних осіб, власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачів.

 Правила сплати податку за земельні ділянки у 2019 році не зазнали кардинальних змін у порівнянні з минулим роком.

Власники землі та орендарі платитимуть податок за земельні ділянки у двох формах:

— земельний податок (п.п. 14.1.72 ПКУ);

— орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.136, ст. 288 ПКУ).

Плата за землю це обов'язковий платіж у складі місцевого податку на майно, який стягується в формі земельного податку або орендної плати (якщо мова йде про ділянки державної і комунальної форми власності).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі (далі - НГО), з урахуванням коефіцієнта індексації, а в разі відсутності такої оцінки, площа земельних ділянок.

НГО проводиться за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Вона проводиться не рідше ніж раз в 5-7 років для земель в межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також сіль господарських земель за межами міст і сіл. Для інших земель за межами населених пунктів цей інтервал більше — 7-10 років.

При цьому, згідно з пунктом 8 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ, індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО земель, застосовується зі значенням:

• для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і перелогів) – 100%;

• для земель несільськогосподарського призначення – 106%.

 Ставка земельного податку встановлюється місцевими радами:

за земельні ділянки з проведеною нормативною грошовою оцінкою податок на землю становить не більше 3% (для сільськогосподарських угідь не більше 1%) від їх нормативної грошової оцінки, крім деяких категорій земель, про які буде сказано далі. Наприклад, нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 30 тисяч гривень. Розмір платежу з податку дорівнюватиме 900 грн. (30 000/100% х 3%).

за землі сільськогосподарських угідь ставка податку на землю не може встановлюватися більше 1% від нормативної грошової оцінки;

за землі, що знаходяться в постійному користуванні підприємств, ставка податку не більше 12% від нормативної грошової оцінки;

за земельні ділянки, що знаходяться поза населеними пунктами і не мають нормативної грошової оцінки, ставка податку на землю складає не більше 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по відповідній області.

Окремо ПКУ встановлює, що податок на землю лісового фонду оплачується в складі рентної плати за спецвикористання лісу, а в разі використання нелісових земель лісовими господарствами податок на землю сплачується на загальних підставах.

Земельний податок сплачують власники ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі.

Нарахування земельного податку для фізичних осіб проводиться до 1 липня і надсилається у вигляді податкових повідомлень, а оплата повинна бути здійснена протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення.

Крім того, суму податкового зобов’язання, зокрема і земельного податку, завжди можна дізнатися у податковому органі за місцем знаходження земельної ділянки.

В аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, та визначаються терміни її сплати (п. 288.7 ПКУ).

Якщо фізична особа здає пай в оренду, то плата за землю здійснюється у формі орендної плати, зазначеної в договорі, однак фактично вона не може бути менше або більше податку на землю.

При цьому у власника землі виникає дохід, з якого повинен бути сплачений податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 18% і військовий збір 1,5%.

Якщо фізична особа здає земельну ділянку в оренду суб'єкту господарювання, то подавати декларацію з податку на доходи йому не потрібно. Якщо здає в оренду іншій фізичній особі, то орендодавець зобов'язаний самостійно задекларувати свої доходи і самостійно заплатити ПДФО і військовий збір.

Зі сплати податку за земельні ділянки статтею 281 ПКУ  встановлено ряд пільг:

інваліди першої і другої групи;

громадяни, які виховують трьох і більше дітей до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія закону про статус ветеранів війни;

постраждалі від наслідків аварії на ЧАЕС.

Всі ці пільги діють не більше ніж на одну земельну ділянку за кожним з видів:

для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;

для будівництва та обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка): у селах — 0,25 га, в селищах — 0,15 га, в містах — 0,1 га (10 соток);

для індивідуального дачного будівництва — 0,1 га;

для будівництва індивідуальних гаражів — 0,01 га;

для ведення садівництва — 0,12 га.

Якщо фізична особа має більше однієї земельної ділянки, вона повинна подати до податкової заяву і вказати, який з земельних ділянок буде звільнений від податку.

За несплату податку в терміни визначені ПКУ фізичних осіб чекає штраф в розмірі 10% суми боргу (при затримці на 30 днів) або 20% при більш тривалому терміні плюс пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Сектор комунікацій ГУ ДФС у Житомирській області