Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Народився Сергій у родині військовослужбовця та вчительки старших класів зі світової літератури. Батько привив любов хлопцеві до військової справи. Виховувався разом із старшим братом, який і до сьогодні виконує свій військовий обов’язок в зоні АТО.
Навчався та закінчив ЗОШ № 1 м. Первомайська Миколаївської обл. З дитинства, як згадує мама Героя, Сергій ріс активною та позитивною дитиною: із задоволенням навчався у школі, мав багато друзів, брав активну участь у житті школи та класу. Його захоплення - спорт, професійно займався футболом та боксом, за що і мав багато нагород.
Після закінчення школи – строкова служба в морфлоті.
Відслуживши, Сергій вирішив продовжити свою військову службу, підписавши контракт з однією із Житомирських військових частин. У 2003-2004 роках був у складі українського контингенту, який брав участь у миротворчій місії в Іраку. Після повернення вирішив здобувати вищу освіту в Житомирському державному технологічному університеті на факультеті економіки та менеджменту, але військову справу не залишив.
У Житомирі він і зустрів своє кохання – дружину Світлану, яка подарувала йому синочка Данні, яким Сергій не міг натішитись, приїжджаючи в короткотривалі відпустки із зони АТО. Зі слів дружини, вони були дуже щасливі. Для неї її Сергій назавжди залишиться люблячим чоловіком та батьком, чуйним, сильним, відповідальним, цілеспрямованим, який завжди допоможе та зрозуміє.
Коли у 2014 році Україна опинилась у небезпеці, Сергій не вагаючись пішов захищати Батьківщину і до кінця вірив, що допоможе їй вистояти у цій гібридній війні. Воював Герой з позивним «Брама» у складі 1-го механізованого батальйону 72-ої окремої механізованої бригади на посаді командира відділення. «Мужній воїн, досвідчений командир, надійний товариш». На жаль, війна не вибирає, кого забрати від нас» - відмітили товариші. Завжди тримався мужньо, пораненим, але живим вийшов з Іловайського котла, але знову повернувся на позицію.
Загинув Сергій 16 листопада 2016 року в Авдіївській промзоні від осколочного поранення. Він як командир відділення вів вогонь, відганяючи своїх молодих бійців від небезпечної ділянки. Підвівся, щоб кинути гранату, та в цей момент стався вибух…..
Герої не вмирають!
Довідково:
Дата народження: 11.05.1980р.
Місце народження: м. Чита 46, Забайкалля
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня(посмертно)