Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Олександр Голяченко народився 03 травня 1992 року у селі Славів на Житомирщині. Закінчив Селянщинський спортивний ліцей, відслужив строкову службу у 95-й аеромобільній бригаді, здобув фах водія. Олександр хотів стати моряком, навчався в Одеській морській школі. 11 березня 2014 року був мобілізований як спеціаліст на посаду водія БТР-80.
13 червня 2014 року військова колона мала евакуювати підбитий гелікоптер. Їхали повільно, бо везли техніку — старий підйомний кран і тягач. Близько 15:00 колона потрапила під обстріл поблизу села Хрестище, за півтора кілометра від Слов'янська. БТР, який йшов першим, терористи із засідки підбили з протитанкового гранатомета. Олександр скерував БТР убік, що дало можливість іншій частині колони успішно проскочити засідку. Коли БТР в'їхав у лісосмугу і зупинився, вся кабіна вже була охоплена полум'ям, на бійцях горів одяг, Олександр дістав опіки 80% тіла, й вогнепальне осколкове поранення лівого плеча та передпліччя. Пораненого солдата відразу доправили на лікування у Харків, де він був переведений до опікового центру 4-ї клінічної центральної лікарні міста Харків. На третій день о 7:40 він помер від опіків і поранень у лікарні. Ціною власного життя солдат Голяченко вивів з-під обстрілу екіпаж БТРа і врятував життя побратимів.
19 липня 2014 року - за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 23 червня 2015 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно). Залишились батьки та дві старші сестри.
Герої не вмирають!