Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Сьогодні, 13 лютого, Житомирській міській спілці ветеранів афганської війни виповнилося 30 років.
Напередодні Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 29-ї річниці виведення військ з Афганістану, за участі міського голови Сергія Сухомлина, відбулося розширене засідання Житомирської міської спілки ветеранів афганської війни.
На початку заходу його учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих та померлих ветеранів афганської війни.
«13 лютого 1988 року в Житомирі у Будинку культури Житомирського меблевого комбінату була проведена міська конференція, на якій були присутні учасники афганської війни Богунської та Корольовської районних спілок воїнів-інтернаціоналістів. Спільним рішенням була створена Житомирська міська спілка воїнів-інтернаціоналістів та обрані керівні органи спілки. Сьогодні для нас визначна дата – 30-та річниця від дня створення Житомирської міської спілки воїнів-інтернаціоналістів, яка у 2016 році змінила свою назву на Житомирську міську спілку ветеранів афганської війни», - повідомив Юрій Панасюк, голова Житомирської міської спілки ветеранів афганської війни.
За проявлену мужність та героїзм, вірність військовій присязі, значний внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки України, розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді Сергій Сухомлин, за поданням Житомирської міської спілки ветеранів афганської війни, вручив пам’ятні відзнаки активістам ветеранського руху: орден «Ветеран Афганської війни» та медаль «Учасник Афганської війни». Орден №1 отримав голова Житомирської обласної спілки ветеранів афганської війни Павло Ментов.
Медаль «За заслуги» І ступеня УСВА вручено Юрію Панасюку, голові Житомирської міської спілки ветеранів афганської війни.
Сергій Медяник, голова громадської організації «Спілка учасників та ветеранів АТО «Схід» вручив міському голові Сергію Сухомлину грамоту за патріотизм, громадську активність та самовідданість, спрямовані на об’єднання громадян України у прагненні суверенності та розвитку держави.
«Ми маємо приділяти однакову увагу до учасників бойових дій різних часів. Жоден, хто перебував у «гарячих точках», не має бути забутим. Ми маємо пам’ятати про воїнів -афганців, щоб потім не забути воїнів АТО», - сказав міський голова Сергій Сухомлин.
Під час зустрічі обговорювалися актуальні питання розвитку ветеранського руху в місті, соціального захисту учасників бойових дій, патріотичного виховання підростаючого покоління.
Довідково: Війна в Афганістані - повномасштабна збройна агресія Радянського Союзу, проти суверенного Афганістану під приводом боротьби з моджахедами, у якому брали участь урядові війська Афганістану і Радянського Союзу проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. Війна за офіційними радянськими даними тривала до виводу основної маси радянських військ 15 лютого 1989 року. Унаслідок цієї війни загинуло (за міжнародними даними, прийнятими також і СРСР) близько 1,5 млн або 10 % з числа тодішнього населення країни. Радянські втрати, за офіційними даними СРСР, становили близько 15 тисяч військовослужбовців.
Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон.
Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.
Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.
Перебування радянських військ в Афганістані і їхня бойова діяльність умовно розділяються на чотири етапи.
· 1‑й етап: грудень 1979 р. — лютий 1980 р. Введення радянських військ до Афганістану, розміщення їх по гарнізонах, організація охорони пунктів дислокації і різних об'єктів.
· 2‑й етап: березень 1980 р. — квітень 1985 р. Ведення активних бойових дій, зокрема широкомасштабних, спільно з афганськими з'єднаннями й частинами. Робота з реорганізації і зміцнення збройних сил ДРА.
· 3‑й етап: травень 1985 р. — грудень 1986 р. Перехід від активних бойових дій переважно до підтримки дій афганських військ радянською авіацією, артилерією і саперними підрозділами. Підрозділи спецпризначення вели боротьбу з припинення доставки зброї і боєприпасів із‑за кордону. Відбувся вивід 6 радянських полків у СРСР.
· 4‑й етап: січень 1987 р. — лютий 1989 р. Участь радянських військ у проведенні афганським керівництвом політики національного примирення. Продовження підтримки бойової діяльності афганських військ. Підготовка радянських військ до повернення на Батьківщину і здійснення повного їх виводу.
Виведення радянських військ з Афганістану почалося 15 травня 1988 року, відповідно до укладених в квітні 1988 року Женевських угод про політичне врегулювання становища навколо ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.
