Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Народився Луцько Богдан Вікторович 21 липня 1981 року у с. Селець Народицького району Житомирської області. Після вибуху на Чорнобильській АЕС переїхали в село Гульськ. У цьому ж селі закінчив школу. Після школи вступив до Рогачівського технікуму, але не закінчив навчальний заклад – був призваний до лав Збройних Сил України.
У 2002 році Богдан одружився, і цього ж року в сім’ї народилася донечка Богдана. А в 2006 році народився син Олександр.
Зі слів дружини, Богдан був дуже працьовитий, відповідальний. З 2006 по 2009 рік працював на каменедробильному заводі, а в 2010 р. працював на СТО «Броники». Ця робота була йому дуже до душі. Їздив на заробітки. Також дуже полюбляв коней.
Коли розпочалася війна, Богдан не залишився осторонь. Захищав нашу країну в складі 30-ї окремої механізованої бригади ЗС України у званні сержанта. Останній раз бачив дітей та дружину 21 липня 2014 року на свій день народження, яке святкували на морі. А 10 серпня о 10:00 був від Богдана останній дзвінок.
14 серпня 2014 року прийшла страшна звістка, що Богдан загинув 12 серпня біля села Степанівка Донецької області, але тіло не було знайдене. Майже рік рідні шукали і мали надію, що він все-таки живий, та дива не сталося. 15 червня 2015 року пролунав дзвінок від пошуковців Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), що знайшли тіло Луцько Богдана з документами.
Знайшов спокій Луцько Богдан Вікторович лише 11 вересня 2015 року. Похований у селі Гульськ Новоград-Волинського району Житомирської області.
У вічній скорботі залишилися дружина, двоє дітей та батьки. На даний час дружина з дітьми проживають у місті Житомирі.
Герої не вмирають!