Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Зорі падають знов, зорі падають знов,
Зорі падають, щоб нагадати,
Обірвалось життя на війні молоде,
Із боїв не вертають солдати
(Оксана Максимишин-Корабель)
Микола Вікторович народився 10 вересня 1977 року в селищі міського типу Лугини Лугинського району Житомирської області у родині військовослужбовця. З 1984 по 1987 рік навчався в середній школі №1 селища міського типу Лугини. У 1987 році, у зв‘язку з переведенням батька на нове місце військової служби, родина переїхала в село Липники Лугинського району Житомирської області, де у 1994 році Микола закінчив загальноосвітню школу.
Із серпня 1994 року Жук Микола Вікторович потрапив до лав Збройних Силах України. 18 вересня 1994 року Микола Вікторович прийняв Військову присягу на вірність народу України. 27 червня 1998 року закінчив Військовий інститут артилерії при Сумському державному університеті (місто Суми). З 27 червня по 31 липня 1998 року був зарахований у розпорядження Командувача Західного оперативного командування Збройних Сил України.
З 31 липня 1998 року по 25 травня 2000 року проходив військову службу на посаді командира взводу управління гаубичної артилерійської батареї, з 25 травня по 25 липня 2000 року - командир взводу управління мінометної батареї, з 25 липня 2000 року по 25 квітня 2003 року - командир гаубичної артилерійської батареї 315-го гвардійського механізованого Червонопрапорного ордена Богдана Хмельницького полку 128-ї гвардійської механізованої Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної дивізії Сухопутних військ Збройних Сил України.
З 25 квітня 2003 року по 20 листопада 2004 року Микола Вікторович - командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки 820-го гвардійського Речицького Червонопрапорного орденів Суворова та Богдана Хмельницького механізованого полку 128-ї гвардійської механізованої Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної дивізії Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1673, місто Мукачево Закарпатської області).
2004 р. по липень 2005 року - помічник начальника відділення особового складу та мобілізаційної роботи штабу, з серпня 2005 року по грудень 2012 року - заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи 21-го окремого гвардійського механізованого Речицького орденів Червоного Прапора, Суворова і Богдана Хмельницького батальйону 128-ї окремої гвардійської механізованої Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1673, місто Мукачево Закарпатської області).
Майор Жук Микола Вікторович з 1 вересня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України на посаді командира протитанкової артилерійської батареї 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Під час штурмових дій Микола Вікторович знаходився в автомобілі, який підірвався на фугасі в районі села Новогригорівка Артемівського (з 2016 року - Бахмутського) району Донецької області поблизу міста Дебальцеве Донецької області. Це трапилося 25 січня 2015 року. 29 січня 2015 року похований на кладовищі села Липники Лугинського району Житомирської області.
Нагороджений
26 березня 2015 року рішенням Мукачівської міської ради капітану військової частини А1556 Жуку Миколі Вікторовичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста Мукачева» (посмертно).
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
29 січня 2015 року похований на кладовищі села Липники Лугинського району Житомирської області. Посмертно отримав звання майора… і довічну нашу шану і вдячність.
На даний час сім'я Героя проживає у м.Житомирі. Залишились батьки, дружина та донька.
Герої не вмирають!