Ті, що тримають небо під гаслом «небо під замком!». Ті, хто «завжди перші!». Ті, хто «готові до спротиву!». Ті, хто сповідує «Честь. Мужність. Закон!»… Сьогодні вшановуємо родини, чиї Захисники повернулися на щиті
Серед них — Олечка та Наталя Солнцеви. Родина полеглого Героя Богдана Солнцева. Оля цьогоріч йде в перший клас. Мама Наталія пригадує: тато вчив малечу з пелюшок. «Донечці був тільки рочок, а Богдан вже каже: купи магнітні літери та наклей на дверцята холодильника. Я йому: тож ще рано, вона ж дуже маленька… Ні, говорить, вона їх бачитиме і запам’ятає. А потім ці магнітики зіллються в слова та речення», — ділиться спогадом. «Так і сталося», – продовжує. – Оля швидко навчилася читати і рахує дні до школи». «Ще 7 днів», — вмить підказує дівчинка.
«Писав на коробках росіянам «Буча», «Ірпінь»…
«Наш тато був цивільним. Моряком. Об’їздив весь світ. Повномасштабна війна застала Богдана у морі, під Китаєм», — згадує Наталія. Жінка Героя розказує: чоловік був на кораблі з командою, до якої входили і росіяни. Для себе Захисник прийняв рішення одразу — воювати. Але змушений був допрацювати до «перезмінки». Тож продовжував годувати всіх, але росіянам на коробках з печивом червоним олівцем писав: «Буча», «Ірпінь»….
«Чоловік приїхав і одразу пішов у військкомат. У нас було лише 6 днів. А далі був Бахмут», — продовжує дружина Героя. Потім Наталя додасть: чоловік загинув за рік у той же день, коли поїхав на передову…
«Він не підготував мене… Сказав, я просто піду відмічусь… А потім «відрізав»: «хто, як не я?…»
«Хотів подивитися «Аватар», гасав з Ольою на роликах…»
«Жили наповну, коли нашого татка на день-два відпускали додому... Чоловік дуже хотів на «Аватар» сходити. Пішли». — згадує Наталя. «Морозиво з татом їли», — підгукує татова доня… «Жили, – продовжує Наталя, – ніби у нас один день. Все встигали: і ролики, і кіно, і просто гуляти. Ще пам’ятаю такий момент, коли донька зовсім маленькою була, я намагалася огородити сходи, бо ми живемо у приватному секторі. А Богдан каже: ні. Ми не зможемо захистити її від усього в житті. Потрібно вчити, а не огороджувати…». Додає: «Богдан був старший за мене. Вчив мене, Олю вчив… Важко нам дуже».
«Не ховався за спинами своїх бійців. Я знала це і боялася за нього, коли почнеться контрнаступ….»
Дружина Героя Наталія Солнцева каже: «Чоловік був дуже виважений. Продумав все до дрібниць. Завжди йшов першим. Так сталося й 15 червня…»
Богдан Солнцев героїчно загинув 15 червня 2023 року на Запорізькому напрямку…
І таких історій не злічити. Сьогодні передали дітям полеглих Героїв іменні подарунки. Акція була започаткована на День Героїв й триватиме далі.
Кожен з цих діток пам’ятатиме подвиг свого батька й розумітиме ціну нашої Незалежності. Кожен з них не зніматиме кулон з шиї з емблемою роду військ, де служив батько… Кожен з них гордо носитиме худі, на якому вишита емблема тих, хто тримав небо. Тих, хто готовий до спротиву і завжди перший. Тих, хто служив честі, мужності та закону. Тих, хто повернувся на щиті… Але у нашій пам’яті житиме вічно!
З Днем Незалежності, країно!
З Днем Незалежності, наші Герої!
