Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
"Повертайтесь живими та неушкодженими. Ми вас любимо і молимось за вас!", "Якнайшвидшого повернення додому з Перемогою!"
На пелюстках квітки - побажання захисникам від людей великих сердець - прийомних батьків та батьків-вихователів.
До Дня усиновлення Житомирський центр соціальних служб влаштував артмайстерню та привітав тих, хто відчинив для дітей двері своїх домівок.
Подружжя Сичових родинним теплом огорнуло восьмеро дітей. У них - ДБСТ.
"Найменшому - 11. Найстарша в нас Ксюша та ще двоє хлопців, яким по 18 років...." - ділиться мама-вихователька. Поруч - 17- річна Ксенія, яка відносно нещодавно стала частинкою родини Сичових - після того, як російська бомба влучила у військову частину в Житомирі та вбила її тата: він був військовим. З того часу у дівчинки - інше життя.
Ксенія чітко пам'ятає день, коли вперше прийшла у нову родину, - 18 березня 2022 рік, був ранок...
З братиками та сестричками, каже, поладила одразу. Та найперше, згадує, запам'ятала знайомство саме з мамою.
Через пів року дівчинка поділилася з батьками-вихователями своїм бажанням: вона хоче, щоб її удочерили, і бажання донечки вони виконали. "Для неї це було важливо, і у нас не було жодної причини їй відмовити", - говорить мама.
Олена та Володимир за професією вчителі. Кажуть, давно мріяли створити сімейний затишок для дітей, які з різних причин його втратили.
"14 лютого 2020 року, у день народження мого чоловіка, нам запропонували створити ДБСТ", - згадує пані Олена. У серпні родина Сичових вже поповнилася дитячим сміхом.
Вони разом із дітьми малюють, люблять подорожувати та спілкуватися, коли збираються за спільним столом.
"За це літо у нас було 6 таборів у дітей", - тішиться мама-вихователька. Та коли родині запропонували евакуюватися напочатку війни, вони відмовилися.
"Ми з дітьми хотіли лишитися вдома, хоча нам пропонували різні варіанти. Живемо повсякденним життям, дружимо з нашими сусідами ( ред. - про ДБСТ родини Годован), переживаємо з ними разом і віримо в Перемогу!"
