Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
600 днів війни. 1 рік і майже 8 місяців спротиву, героїзму, втрат, змін, викликів...
У ліцеї № 12 сьогодні "зупинили час"... Задля того, аби вшанувати подвиг тих, хто віддав своє життя, відстоюючи Волю, Свободу і Незалежність...
"Ці діти — покоління, що на собі відчуло, що таке війна. Ця боротьба триває набагато довше... Ми на правильному шляху, бо сьогоднішнє покоління вже виховується на поняттях україноцентризму. Формуючи світогляд молодих людей, ставимо за основу виховання громадянина та УКРАЇНЦЯ", — говорить Михайло Сліпченко, вчитель предмету "Захист України".
Одинадцятикласниця Кіра Таранець від початку повномасштабного вторгнення 8 місяців перебувала за кордоном. "Ядуже хотіла, щоб 11 клас пройшов у рідному місті. Тому повернулася. Дякую ЗСУ, що маю можливість здобувати освіту і жити у своїй країні. Україна для мене — це суверенна держава та вільний народ вільної країни".
"Всі 600 днів ми вистояли завдяки згуртованості та вірі. Маємо і надалі так триматися", — додає десятикласниця Аліна Малина.
" У ліцеї №12 значний відсоток дітей, чиї батьки на війні. У когось повернулися з інвалідністю. Є діти загиблих Героїв..." — розповідає директор закладу Олександр Голяченко.
Війна змінила дітей і надто вже тих, чиї батьки воюють.
У Андрія Мороховця на фронті вся родина: мама, тато і брат. Хлопець каже, з мамою бачиться частіше, з батьком і братом рідко виходять на зв'язок. Попри розлуку з рідними, десятикласник по-дорослому мовить: "Коли держава-агресор нищить терени нашої країни, маємо протистояти цьому і боротися!" Війна, каже Андрій, змусила переосмислити цінності. "Я став цінити все українське, а особливо мову... Коли дивлюся на синьо-жовтий прапор, відчуваю Свободу...Розумію, що не можна це все втрачати. Маємо боротися..."
