Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Він залишився вірним присязі українському народу, коли у лютому 2014- го російська федерація здійснила вторгнення в Крим й анексувала півострів.
Олексій Никифоров — морський піхотинець, полковник, речник командування ССО та доцент кафедри Сил спеціальних операцій Національного університету оборони України.
Сьогодні, у День спротиву окупації Криму, він підняв у Житомирі прапор кримськотатарського народу. А після — спілкувався з житомирськими старшокласниками, патріотично налаштовуючи дітей...
Ми попросили пригадати ті події 2014- го...
"Тоді ніхто не був готовий: ні військові, ні цивільні, — каже очевидець. — І сьогодні, обмірковуючи все, розуміємо: анексія Криму готувалася роками. Ми ж говоримо і віримо, що це тимчасово. Робимо все для цього можливе. Але і визнати треба, що цю операцію вони розіграли на відмінно. Маємо вчитися на своїх помилках..."
Для морпіхів 501-го окремого батальйону події розпочалися 19 лютого, коли начальником Генерального штабу було призначено командуючого військово-морських сил Ільїна. З Києва прийшло розпорядження про відправку одного з батальйонів, а саме 1-го Феодосійського батальйону морської піхоти до Києва.
"Феодосійців на потягу відправили до Києва, ми ж отримала задачу — охороняти та обороняти Феодосійське військове містечко, — згадує. — 26 та 27 лютого, коли закінчився Майдан, був захоплений кримський парламент. Частини були приведені у вищі ступені бойової готовності".
Каже, навіть тоді не було чіткого розуміння, що відбувається. Можливо, це провокація з боку росії з метою впливу на керівництво України?... Ніхто не думав тоді, що росія зайде так далеко, порушуючи міжнародне право.
А ворог поступово нарощував сили, захоплював об'єкти та проводив заходи психологічного впливу на певні цільові аудиторії.
Військовий згадує, як його син, тоді другокласник, прийшов зі школи зі сльозами. "Класна керівничка сказала дитині, щоб ми забиралися і їхали у свою країну. Вона побачила, як батько учня, тобто я, виступив тоді по телебаченню на підтримку України і що ми відстоюватимемо цю позицію. І це тільки один випадок із тисяч...."
Співрозмовник підкреслює важливий момент: тоді росією було зроблено все, щоб українські військові не могли застосовувати зброю.
«У нас був мирний час і не було режиму воєнного стану. А в мирний час військовий може застосовувати зброю тільки тоді, коли йому чи оточуючим людям загрожує небезпека. У мирний час тільки чатовий, який охороняє об'єкт, має право застосовувати зброю. Жоден військовий об'єкт, де був чатовий, ворог не захопив. Вони тільки оточували об'єкти... Ну стоїть російський урал біля нашої військової частини. І що? За харківськими угодами, російські військовослужбовці могли там перебувати. Або ж... Балаклавська бухта, де базувався підрозділ пограничної служби.... Вони стали впоперек бухти, викинули прапор, що у них ремонт і щось зламалося, блокуючи вихід українських кораблів".
Запевняє: на той час військові справилися із завданням на стільки, на скільки це було можливим. Адже діяли вони виключно в межах правового поля.
Після псевдореферендуму і риторика в Криму змінилася. «Нам сказали: ви є незаконним збройним формуванням на території російської федерації...»
20 березня 2014-го командири майже всіх військових частин, що знаходилися в Криму, змовившись між собою, підняли російські прапори.
6 квітня Олексій Никифоров виходив із півострова. Разом з ним — залишки його батальйону — 65 військових, що не зрадили українському та кримському народам.
" Зі мною виходило 64 особи із 305-ти, — з прикрістю згадує він. — У тій військовій частині, де і командир виходив зі своїм особовим складом, відсоток військових, які не зрадили, був більшим. Мій командир зрадив, залишився там. Та я жодного разу не пожалкував про своє рішення".
10 років минуло.... Він досі називає Крим своєю домівкою і має тільки одне бажання — звільнити Україну від окупанта.
