Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради
Творчий вечір до 50-літнього ювілею Житомирського академічного ансамблю танцю «Сонечко» зібрав повну залу в Житомирському драматичному театрі ім. Івана Кочерги.
Тут — друзі ансамблю, батьки випускників нинішнього та випускники багатьох колишніх років та, звісно ж, незмінні керівники, геніальні педагоги-постановники й народні артисти України Тетяна та Михайло Гузун.
За декілька хвилин до дійства в холі театру "зграйка" жінок не тямляться від щастя, бо "зловили " свого легендарного вчителя.
Михайло Гузун знаходить пару секунд у метушні, аби зробити фото зі своїми найпершими ученицями. Вони — випускниці 1983-го, 1984-го, 1885-го, 1986- го років.
Ірина Антонюк приїхала з Німеччини, де нині викладає балет та характерний танець в Академії танцю Мінкова. 30 років балетмейстерка віддала Житомирському театру ім. Івана Кочерги.
У далекому 1974-му році її, п'ятирічну дівчинку, взяла за руку мама і привела в ансамбль. Мама хотіла, щоб Ірина пішла шляхом професійної хореографії. Плюс до цього вчителі та працелюбність — ці чинники й сформували її як балетмейстера.
"Та вона була завжди в перших рядах під час вивчення танцю, була нашою солісткою, її посмішка прикрашала тоді всі номери", — уточнює Ольга Могиленко, теж випускниця 1983-го року. Артисткою пані Ольга не стала. Вона — директорка бібліотеки в Житомирській політехніці. Та "Сонечку" завдячує теж важливим — становленням своєї особистості й відчуттям приналежності до великої творчої родини, з якою щорічно зустрічаються та спілкуються.
Ансамбль подружжя Гузун заснували у 1973 році. З назвою визначилися не відразу.
"1975 рік. Тоді була наша перша велика поїздка до Києва. Михайло Семенович нас викликав і сказав: давайте придумаємо назву, подумати можна було вдома", — розповідає Лілія Кондратюк, вчителька початкових класів ліцею №25 й одна з перших випускниць "Сонечка". Це їй ансамбль завдячує назвою.
"У нас з мамою такі тоді версії були: "Зірочка", "Зорепад" і " Сонечко". Я прийшла і кажу: "Сонечко"", — щемливі моменти озвучує жінка.
І вчора у драмтеатрі "сонечками" були всі — від найменших п'ятирічних артистів-танцівників на сцені до найперших випускників та глядачів святкового дійства...
