Нікулін Володимир Федорович (23.12. 1931, м Брянськ, Росія — 01.04. 2021 м. Житомир, Україна) — громадський діяч та заслужений будівельник України. Почесний громадянин міста Житомира та ініціатор будівництва його знакових споруд. Депутат міської ради десяти скликань, член міськвиконкому впродовж 12 років. Ліквідатор аварії на ЧАЕС 1-го ступеня. [1]Дійсний член (академік) Інженерної академії України.
Біографія
Народився 23 грудня 1931 року в місті Брянськ, Росія. В 1950 році закінчив навчання в Кокінському сільгосптехнікумі на відділенні будівництва. 1951—1957 рр.— працював на будівництві Каховської ГЕС та заочно навчався в Одеському гідротехнічному інституті.
.jpg)
У 1957 році захистив диплом інженера, після чого за направленням інституту переїхав до Житомира та почав працювати на посаді головного інженера будівельного управління № 5 Облбудтресту, з 1958 року - на посаді головного інженера заводу «Буддеталь і напівфабрикатів» облбудтресту. За час його роботи завод вдвічі наростив випуск продукції, що дозволило збільшити обсяг будівництва в місті в 1,5 рази. Працював інструктором з будівництва та промбудматеріалів області.
З січня 1962 р. - начальник УКБ облвиконкому, яке виконувало функції замовника з будівництва об'єктів житла, соцкультпобуту та комунального господарства в області та займалося пооб'єктним формуванням планів будівництва, підготовкою проєктно-кошторисної документації, фінансуванням і контролем за ходом будівництва. У 1975—1978 рр. - керуючий обласним будівельно-монтажним трестом «Житомиржитлобуд».
У грудні 1978 р. Володимир Нікулін був обраний першим заступником голови міськвиконкому. Курував будівництво, архітектуру, транспорт, зв'язок, житлово-комунальне господарство, розподіл житла. Організатор проєктування, фінансування та будівництва комплексу водогінних споруд, мостів через р. Кам'янка.[2]
На початку травня 1986 р. керував роботою зведеного мобільного загону цивільної оборони області з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти км зоні. Відповідальний за роботу будівельних організацій та підприємств м. Житомира з будівництва житлових будинків та підприємств соцкультпобуту для відселення мешканців забруднених радіацією сіл.
З 1991 р. — засновник та голова ТОВ «Замкове» та ТОВ «Житомирський Моноліт».
Знакові споруди
Володимир Нікулін ініціював створення знакових споруд Житомира. Організував проєктування, фінансування та будівництво обласної бібліотеки, літнього театру та підвісного пішохідного мосту в парку імені Юрія Гагаріна (Шодуарівскому парку), Чуднівського і Подільского мостів через р. Кам'янка. Був начальником штабу будівництва музично-драматичного театру. Саме за його ініціативою в процесі будівництва перепроєктували та побудували театр з залом на 950 місць замість дозволеного Радою Міністрів СРСР на 600 місць. Був ініціатором і організатором проєктування, фінансування і будівництва багатьох позапланових об’єктів. Це - адмінбудівля облвиконкому, навчальний корпус технікуму МОД, діагностичний центр та фармацевтичний коледж, будівля обласної друкарні тощо.
Без виділення цільових коштів, без розробленої та затвердженої технічної документації організував силами підприємств і організацій міста на громадських засадах будівництво Гідропарку, розташованого на лівому березі р. Тетерів.[3]
Ініціатор та організатор позапланового будівництва без цільового фінансування будівлі філії КПІ. Тепер Державний університет «Житомирська політехніка» та першого в Україні автоматизованого бетонного заводу на вулиці Заводській.
Нікулін В.Ф. був ініціатором проведення свята на честь 1100-річчя від дня заснування міста Житомира. 14 років на громадських засадах очолював міську організацію Українського товариства з охорони природи.
Нагороди
Володимир Нікулін за 70 років трудової діяльності отримав 27 почесних грамот, 12 дипломів та подяку Кабінету Міністрів України.
Відзначений Орденом Лицаря Вітчизни.
Заслужений будівельник України.
Відзнака Житомирської міської Ради «За заслуги» ІІІ ступеню.
За активну участь у підготовці міста для естафети Олімпійського вогню ХХІІ Олімпіади та благоустрою м. Житомир нагороджений почесною грамотою, дипломом і медаллю Олімпійського Комітету.
У 70-ті роки ХХ сторіччя Нікулін В.Ф. зупинив знищення пам’ятки архітектури Хресто-Воздвиженського храму у м. Житомир, за що був нагороджений відзнакою президента України — Орденом Української Православної Церкви Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого у 2020 р.[4]
Сімейний стан
Дружина — Нікуліна Бела Серапіонівна (1932 р.н), доньки Ольга Набатчикова та Галина Нікуліна.
Літературна діяльність
Свою трудову діяльність Володимир Нікулін виклав у книгах, присвячених будівництву споруд у м. Житомир.
Посилання
